З кожним роком ставлення до велосипеда в Україні зі звичної для багатьох приставки «спорт» поступово переходить у сприйняття і прийняття велосипеда як транспорту та дієвого каталізатора змін для малих і великих українських міст.
Економічний. Екологічний. Перспективний. Мобільний. Окрім усіх цих переваг, велосипед наповнює наші міста ще й новими цінностями, що є потужним символом демократії.
«Розвиток безпечної велосипедної інфраструктури та велосипеду як транспорту можливий тоді:
- коли міська влада, бізнес та громада разом приймають рішення щодо того як варто будувати велосипедну інфраструктуру;
- коли профільні департаменти та управління разом з комунальними установами та проєктантами безперервно поновлюють свої знання, вміння та навички щодо проєктування безпечної велосипедної інфраструктури;
- коли депутатський корпус розуміє важливість виділення коштів на велосипедну інфраструктуру з міського бюджету;
- коли ви шукаєте разом з владою, бізнесом та активними громадянами додаткове співфінансування на розвиток велосипедної інфраструктури та велосипепеду як транспорту;
- коли ви мрієте про проведення Велофоруму у вашому місті;
- коли ви готові всі кроки з розвитку велосипедної інфраструктури та велосипеду як транспорту супроводжувати публічно, відкрито та прозоро», – зазначає Ганна Дворна, виконавча директорка громадської організації «Спільно HUB».
Ось уже майже рік чотири українських міста: Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ та Херсон працюють задля того, щоб запалити зелене світло для велотранспорту. Велосипедисти мають право на безпечне пересування містом і задля результату у вигляді безпечної велоінфраструктури – варто підтримувати діалог між активістами та представниками і представницями органів місцевого самоврядування, в синергії з якими і створювалися «Програми розвитку велоінфраструктури» та Велосипедні концепції, проте про все це по-порядку.
Програма розвитку велоінфраструктури: Що це за документ та для чого він місту?
Програма розвитку велоінфраструктури спрямована на розвиток велосипедного руху як повсякденного транспорту, покращення велосипедної інфраструктури та активну популяризацію велосипеда як сучасного, екологічно чистого, економічного та сталого виду транспорту.
Цей документ є важливими кроком для всіх чотирьох міст у напрямку європейських стандартів. Він має на меті зробити інфраструктуру міста зручною для місцевих мешканців, які обирають чи будуть обирати своїм транспортом велосипед. А також стати привабливим для туристів, які надають перевагу активному способу пересування.
Бути чи не бути?
20 грудня 2019 рік. Саме тоді депутати проголосували «за» – “Програму розвитку велосипедної інфраструктури м Херсон на 2020 рік”. Загальна вартість Програми складає 830 тис. грн.
Передбачалося, що Херсонська міська рада виділить 620 тис. грн., які мали піти на розробку нового відрізку велоінфраструктури (200 тис. грн.) та на коригування існуючої проектно-кошторисної документації (420 тис. грн).
Близько 210 тис. грн. в разі прийняття документу на грудневій сесії Херсонської міської ради місту було готове надати Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту «ВелоМіста».
Однак, впроваджений карантин в Україні вніс свої корективи. І місцеві депутати прийняли рішення заплановані для реалізації Програми кошти направити на впровадження карантинних заходів.
Але чому сучасним містам потрібна «велосипедизація» та коли в Херсоні почнуть з’являтися велодоріжки?
Також варто зазначити, що документ не передбачав будівництво велосипедних доріжок у 2020 році. Він стосується розробки «Концепції розвитку велосипедної інфраструктури м. Херсон», коригування існуючої проектно-кошторисної документації на велодоріжку в понад 6 км та розробку проектно-кошторисної документації на одну пріоритетну вулицю (близько 2 км).
Яка подальша доля Програми розвитку велосипедної інфраструктури та коли в Херсоні почнуть з’являтися перші велодоріжки на разі невідомо. Однак, місцеві активісти не втрачають надії та продовжують робити своє місто велосипедним.
А що в Мелітополі?
Для Мелітополя знаковою стала дата – 18 листопада 2019 року. День, коли на сесії міськради депутати прийняли «Програму розвитку велосипедної інфраструктури м. Мелітополя на 2020 рік».
200 тис. грн. – саме таку суму з місцевого бюджету 18 листопада минулого року на сесії міської ради було виділено на реалізацію «Програми розвитку велосипедної інфраструктури м.Мелітополь на 2020 рік». Ще 140 тис. грн. в рамках проєкту було залучено з донорських коштів Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Ці кошти направлені на розробку стратегічного документу – «Концепції розвитку велосипедної інфраструктури м. Мелітополя».
Бердянськ також «крутить педалі»
А ось «Програма розвитку велосипедної інфраструктури м. Бердянськ на 2020 рік» була прийнята 21 грудня 2019-го.
Головні цілі програми – популяризація велоруху серед мешканців і, особливо, серед підростаючого покоління, а також відмова від витратного і неекологічного особистого транспорту на користь велосипедів.
В межах програми передбачено дві основні цілі – розробка «Концепції розвитку велоінфраструктури Бердянської ОТГ» та встановлення в місті двох критих велопарковок – на 8 та 40 місць поблизу важливих інфраструктурних об’єктів. А також встановлення однієї критої велопарковки за кошти проєкту “ВелоМіста” до 8 паркомісць біля Центру дитячої та юнацької творчості.
Загальна сума реалізації наміченої Програми складає 315 тис. грн. З них 150 тис. направлено на розробку «Концепції розвитку велоінфраструктури», а 165 тис. грн. – на придбання та установку трьох велосипедних парковок.
У рамках проєкту передбачається, що 150 тис. грн. виділяється з міського бюджету, а 165 тис. грн. надає Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) на Концепцію та 1 криту велопаркову. До 8ми парковмісць.
Боротьба за велосипед як міський транспорт по-запорізьки
Громадська організація «Спільно HUB» проводить публічні консультації щодо створення велоінфраструктури в Запоріжжі з 2018 року. За цей час встигло відбутися чимало змін у велосипедному житті міста – дискусії, воркшопи, публічні акції, презентації, тощо. Однак, найголовнішими «переможеньками» в цій велосипедній історії слід вважати прийняття «Програми розвитку велоінфраструкутри на 2019 рік» та важливого стратегічного документу – «Концепції розвитку велосипедної інфраструктури м. Запоріжжя».
А ось у межах проєкту «ВелоМіста» місто отримало «Програму розвитку велоінфраструктури на 2019-2021 роки», що зі змінами та доповненнями була затверджена рішенням міської ради від 19 грудня 2019 року.
Цим документом передбачається, що цього року в Запоріжжі може з’явитися 1 км 600 м велосипедної доріжки по Прибережній магістралі – від вул. Глісерної до вул. Запорізької. Згідно попередньої оцінки вартість будівельних робіт складе близько 7 млн грн. Також передбачено розробку проектно-кошторисної документації на 3 км 600 м – від вул. Запорізької до Вознесенівського парку по Прибережній магістралі.
Важливим є той факт, що ця Програма вже містить у собі ті завдання, які покладені на місто в межах реалізації Велосипедної концепції.
Ще одним важливим компонентом в цій велосипедній історії в межах проєкту «ВелоМіста» стало встановлення велогаража на території Запорізького академічного ліцею №23. Велогараж складається з 20-ти паркувальних місць, кожне з яких закривається під ключ, а сама територія, на якій розміщується конструкція задля безпеки оснащена відеоспостереженням. Скористатися велогаражем зможуть всі учні, вчителі, працівники, а також гості ліцею.
Веложиття в цьому навчальному закладі поступово розвивається, а ініціаторами встановлення паркувальних місць виступили самі учні, які створили внутрішню петицію про своє бажання мати безпечне місце для паркування велосипедів та разом з директором і викладацьким складом шукали можливості для її реалізації. Ентузіазм та активність дітей привела їх до участі в конкурсі «Велопрацедавець року», який відзначає найбільш зручні для користувачів велосипеда компанії, офіси, установи, тощо. Після церемонії нагородження знайомство Запорізького академічного ліцею №23 з командою «Спільно HUB» переросло в співпрацю, а вже звідти до здійснення мрії учнів – встановлення велогаража.
«Співпраця з громадською організацією «Спільно HUB» дала нам розуміння того, що велосипед – це не тільки засіб пересування, але й філософія життя, яка допомагає особистому та фізичному розвитку дитини. А також привчає нас до екологічного пересування містом та відповідальності за життя та безпеку один одного на дорогах та тротуарах міста. Відповідно, у майбутньому я б хотів, щоб наші діти пересувалися безпечною велосипедною інфраструктурою до школи», – зазначає директор Запорізького академічного ліцею №23, Володимир Майоров.
Наступний стратегічний крок – Концепція розвитку велоінфраструктури
Цей важливий етап проєкту «ВелоМіста» припав на період карантину, який вніс свої корективи, проте не зламав. Тому, всі офлайн-події та обговорення, які мали відбутися в межах розробки Велосипедних концепцій Мелітополя, Бердянська та Херсона перейшли в режим онлайн.
Так, відбулися воркшопи, публічні консультації та презентації за участі представників велоспільноти, муніципалітетів, велобізнесу, велосипедистів та активних мешканців, які вболівають за розвиток велосипедного руху. Розробниками цих стратегічних документів в усіх трьох містах виступила команда U-Cycle (NGO «Асоціація велосипедистів Києва»).
Усі ці документи Концепцій заплановані до винесення на найближчі сесії міських рад для затвердження їх як розпорядчих та основоположних до виконання.
Хто просуває велосипедних рух на місцях?
У Бердянську розвитком велосипедної інфраструктури в межах проєкту «ВелоМіста» опікуються «Бердянський велоклуб», «Перше Антикафе Бердянська «ЧАС Є» та Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради.
Адвокацією та просуванням велосипеда як транспорту в Мелітополі займаються «Агенція розвитку Мелітополя» та «Мелітопольський велоклуб».
А ось у Херсоні велосипедний рух просувають громадська організація «Вело Херсон» у співпраці з Управлінням транспортної, дорожньої інфраструктури і зв’язку Херсонської міської ради.
Чому сучасним містам потрібна «велосипедизація»:
Що про це говорять активісти
Олександр Ралик – технічний консультант громадської організації «Спільно HUB»:
– «Велотранспорт – це дуже важлива ланка транспортної системи міста. Але також, як і з іншими засобами транспорту, власник велосипеду хоче бути впевнений у збереженні свого майна. Для цього в місті мають бути облаштовані велопарковки для короткострокового і велогаражі для довгострокового зберігання велосипедів. Це збільшує привабливість велотранспорту і дозволяє диверсифікувати пересування містом мешканців, роблячи транспортну систему більш стабільною та мобільною».
Ірина Шевченко – представниця Велоклубу м. Мелітополь:
- «Програма розвитку велоінфраструктури та Велосипедна концепція допоможуть зробити Мелітополь більш велосипедним, більш мобільним, затишнішим і зручним. Хочу, щоб люди нашого міста зрозуміли, що користуватися велосипедом, як транспортом на роботу, на навчання, у справах – у деяких випадках навіть зручніше, ніж користуватися громадським транспортом.
Зараз у Мелітополі проводяться ремонтні роботи. На багатьох вулицях дороги роблять досить просторими, ремонтують тротуари, з прийняттям Велоконцепції, щиро сподіваюся, що при ремонтних роботах почнуть враховувати і потреби велосипедистів».
Ярослав Концевий – голова громадської організації «ВелоХерсон», м. Херсон:
- «ВелоМіста» для Херсона – це можливість попрацювати інституційно, впровадити нагальні ідеї в документи і наблизити Херсон до підвищення безпеки в майбутньому велосипедистів.
Над Велосипедною концепцією ми працювали для того, щоб розуміти на яких саме вулицях потрібна велоінфраструктура, якого типу і в яку чергу її необхідно робити – це першочергова дорога, другорядна чи можливо ця ділянка може ще почекати свого часу.
Це надзвичайно корисний документ для міста, який дозволить розвивати його стратегічно. Сподіваюсь, через кілька років ми отримаємо комфортну велоінфраструктуру, яка буде зроблена під час планових робіт на дорогах.
Сподіваюсь, що цей документ дасть нам можливість вже безпосередньо підійти впритул до будівництва власне велоінфраструктури, якої в Херсоні на разі немає».
Інна Власова – велоактивістка, м. Беряднськ:
- «Вірю, що розроблена Концепція розвитку велоінфраструктури, що передбачена Програмою, буде не тільки стратегічним документом, а й планом дій на найближчі роки з організації безпечного і комфортного користування велосипедом для всіх, хто обрав цей засіб пересування.
Сподіваюсь, що наступним кроком стане організація велопішохідної доріжки, облаштування великої кількості паркомісць для велосипедів, організація школи для початківців – користувачів велосипедом, а також інформаційна кампанія щодо велосипедизації суспільства в цілому і міста зокрема. Для Бердянська, як курортного міста велосипед – це екологічний транспорт, користування яким позитивно впливає на навколишнє середовище».
Ольга Шаманська – велоактивістка, м. Мелітополь:
- «Проєкт «ВелоМіста» – для мене це про можливість ділитися досвідом і переймати його. На відміну від українських міст-першопроходьців у сфері розвитку велоінфраструктури, нам трішки легше, бо спираючись на їхні успіхи та невдачі ми вже маємо уявлення як це має виглядати і куди нам рухатися далі».
Дмитро Карлюка – голова громадської організації «Імпульс Херсонщини», велосипедист, м. Херсон:
- «За умови прийняття в дію Програма розвитку велосипедної інфраструктури принесе багато користі місцевій громаді. Поява реальних велодоріжок по визначеним маршрутам дозволить зменшити аварійність з велосипедистами, збільшить їх кількість. Дозволить усунути проблему законодавства для підлітків до 14 років, які внаслідок відсутності велодоріжок обмежені в пересуванні велосипедним транспортом.
Ігор Сук – голова ініціативної групи «Запорізький велоклуб»:
- «На мою думку, велосипед має великі шанси стати альтернативним видом транспорту у нашому місті та ефективно доповнювати громадський транспорт. Що можна було побачити під час жорсткої стадії карантину з приводу вірусу Covid-19, коли громадський транспорт майже перестав виконувати свої функції і багато людей пересіли на велосипеди. При умові побудови продуманої велоінфраструктури кількість цих людей, які обирають велосипед як транспорт, буде тільки збільшуватись».
…а що про це кажуть у муніципалітетах
Владислав Коноваленко – директор департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради:
– «Велосипед, як засіб пересування під час карантину і після карантину покаже себе як безпечний засіб пересування і для цього ми повинні створити необхідну інфраструктуру, яка дозволить кожному учаснику велоруху досить безпечно використовувати цей вид транспорту.
Станом на зараз першим проєктом у напрямку розвитку велоінфраструкутри у нашому місті є будівництво велодоріжки від вул. Глісерної до ТЦ «Ашан» (вул. Запорізька) і друга стадія будівництва – вул. Запорізька-Вознесенівський парк. Також хочеться розпочати проєкт по вул. Глісерна-вул. Новокузнецька, який внесе свою серйозну лепту в розвиток велоінфраструктури Запоріжжя. Це дає нам ту базу, яку ми прописали спільно з громадськими організаціями, які хочуть бачити розвиток велоінфраструктури у нашому місті. Це свого роду, документ чи паспорт, який показує в якому напрямку нам рухатися та як діяти».
Ірина Славова – директорка «Агенції розвитку Мелітополя», місцева депутатка, м. Мелітополь:
- «З прийняттям Програми у Мелітополі всі зрозуміли серйозність питання розвитку велосипедної інфраструктури. У нашому місті проходить чимало велосипедних заходів, але саме цей процес дозволив притягнути до велоспільноти ще більше людей, які раніше не були залучені, і які не відносять себе до велоспортсменів, але є жителями Мелітополя, які хочуть сісти на велосипед. Програма допомогла нам зрозуміти куди рухатися, що необхідно покращити, а що варто почати робити залучаючи до обговорення всіх представників спільноти.
Щодо Велоконцепції, для кого вона? Якби мені раніше задали це питання, я б сказала, що для людей, які їздять на велосипедах. Зараз вже переконана, що не лише для них – ми розвиваємо велоінфраструктуру в більшій мірі для тих, хто хоче їздити на велосипедах, але поки з певних причин боїться це зробити.
Наше завдання – розвинути велоінфраструктуру для всіх мелітопольців та гостей міста, і це не лише про велодоріжки. Ми ставимо собі за мету і розвиток рекреаційних маршрутів, що є туристичною привабливістю міста».
Павло Люцканов – головний спеціаліст відділу капітального ремонту Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради, м. Беряднськ:
- «З розвитком велосипедної інфраструктури Бердянськ має стати більш привабливим для туристів та більш зручним для мешканців, а сам велосипед значно покращить екологічну ситуацію в місті.
Сподіваюся на вдале імплементування Велосипедної концепції в план розвитку міста».
Марина Віркун – начальниця Управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв’язку Херсонської міської ради, м. Херсон:
- «Херсон, як європейське місто робить акцент на розвитку безпечного дорожнього руху. Тому Концепція розвитку велоінфраструктури в першу чергу направлена на безпеку дорожнього руху і комфорт для наших мешканців, вона для людей. Містяни мало не щодня запитують, як ми, як міська рада можемо забезпечити безпечне пересування по місту. Ми вдячні тим громадським організаціям, які підіймають ці питання, що є дуже актуальними.
Станом на сьогодні в Херсоні почали активно з’являтися велопарковки біля магазинів та адмінбудівель. Також помітила, що цього місяця з’явився новий велопрокат. Варто відзначити ще той факт, що у зв’язку з карантином, коли було обмеження громадського транспорту, багато місцевих мешканців пересіли на велосипеди, що є чудовою альтернативою для пересування по місту. Коли будуть створені веломаршрути велосипед отримає ще більшу перевагу, що дозволить його користувачам комфортно і безпечно почувати себе у вуличній дорожній мережі».
Велосипедизація усіх цих міст ще не закінчена. Вона тільки починає набирати обертів. І те якою саме вона буде залежить від багатьох факторів, один із них – якісна взаємодія громадськості з місцевою владою і навпаки, готовність іти на контакт, прислухатися і чути одне одного, дискутувати та знаходити спільні рішення, які дозволять містам стати не лише велосипедними, а й комфортними та безпечними для життя.
Проєкт «ВелоМіста» виконується Громадською організацією «Спільно HUB» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).