Й хоч поки Херсон поки не взмозі похизуватись розгалуженою веломережею, перші кроки вже зроблено, а саме: розроблено концепцію розвитку велоінфраструктури.
Велоконцепція – це стратегічний документ, який затверджує наміри міста в розвитку велосипеда як раціонального та сталого виду транспорту. Це допомагає місту не тільки створювати комфортні та безпечні умови для жителів, але і раціонально використовувати бюджетні кошти. Адже якщо вулиця зазначена у велоконцепції, то при капітальному ремонті чи реконструкції велоінфраструктура має на ній з’явитися. Таким чином через якийсь час місто отримає зв’язану мережу веломаршрутів.
Велоконцепція передбачає облаштування 252 км, з яких:
- загальна протяжність магістральних маршрутів 1 категорії – 34 км. На схемі веломаршрутів в Концепції вони зображені червоним кольором.
- загальна протяжність магістральних маршрутів 2 категорії – 20 км. Другорядні маршрути позначені жовтим кольором на загальній схемі веломаршрутів міста.
- загальна протяжність під’їзних маршрутів до маршрутів 1 та 2 категорії – 14 км. Другорядні маршрути позначені синім кольором на загальній схемі веломаршрутів міста.
- загальна протяжність під’їзних міських маршрутів – 22 км. Під’їзні міські маршрути позначені фіолетовим кольором на загальній схемі веломаршрутів міста.
- загальна протяжність рекреаційних маршрутів – 162 км.
Що ж далі повинне робити місто, щоб Велоконцепція через 5-8 років була реалізована?
- Під час реконструкції/капітальних ремонтів вулиць та розробки проектно-кошторисної документації, міські структури/відповідальні особи за участі громадськості або профільних велосипедних організацій повинні робити велоаудит вулиць (формуляр самого велоаудиту є у велоконцепції).
- Міські структури повинні звернути увагу на аналіз ДТП за участі велосипедистів, адже, як показав аналіз таких даних, ситуація в Херсоні є досить гострою. У місті стається значна кількість ДТП за участі велосипедистів з летальними наслідками, а постраждалі – переважно неповнолітні. Саме тому, необхідно взяти до уваги в першу чергу вулиці, де стаються ДТП за участі велосипедистів та облаштувати на них безпечні можливості для їх руху.
- Проводити промоційні заходи та поширювати соціальну рекламу (щодо 1,5 метрів поваги до велосипедиста тощо).
- Наступним кроком є перегляд переліку вулиць, де можлива зміна схем організації дорожнього руху й облаштувати велосмуги.
- Маючи вулиці з відрізками велоінфраструктури, наступним кроком має бути їх поєднання (облаштування велодоріжок, наприклад) задля забезпечення безперервності руху велосипедистів (поєднаня у маршрути згідно велоконцепції).
- Облаштування маршрутів, передбачених у велоконцепції, згідно їх черговості.
Міські жителі, активісти та представники громадських організацій якраз й повинні долучатись до обговорення переліку вулиць, де можливо облаштувати велосмуги, або навіть це ініціювати.
Під час пандемії більшість країн світу зробили «ставку» на велосмуги й таким чином підвищили безпеку своїх громадян, адже створили умови для їх індивідуального пересування.
Комунікація з міськими депутатами також важливий елемент в адвокації велоінфраструктури. Кожен містянин має право звернутись до депутата, який представляє його інтереси в міській раді й прохати його подати запит/бюджетний запит тощо щодо облаштування велоінфраструктури на відповідному окрузі.
Ваш депутат повинен стати вашим помічником у досягненні результату.
Розвиток веломережі – це не справа одного дня, але й не на століття. Велосипед є доступним видом транспорту: лише 10% людей у світі можуть дозволити собі авто, тоді як велосипед можуть купити близько 80%.
Чи спроможна міська влада Херсону забезпечити цю соціальну рівність у своєму місті? Відповідь очевидна. Але кожен із вас може пришвидшувати цей процес через комунікацію, залученість до прийняття рішень та персональну адвокацію розвитку веломережу у вашому місті.
Матеріал підготовлений в рамках проєкту “ВелоМіста 2.0”, який реалізовує Громадська організація “Спільно HUB” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)