Позиція «Спільно HUB» щодо детального плану території в районі проспекту Маяковського, 30 / Прибережної автомагістралі

Команда ГО «Спільно HUB» підготувала та подала офіційні зауваження і пропозиції до детального плану території в районі проспекту Маяковського, 30 / Прибережної автомагістралі у Запоріжжі.
Наші пропозиції стосуються безбарʼєрності, пішохідної та велосипедної інфраструктури, транспортної логіки, поверховості забудови, актуальності вихідних даних і якості стратегічної екологічної оцінки. Ми переконані: розвиток набережної має відбуватися з урахуванням безпеки людей, довкілля та довгострокових інтересів міста.

Зауваження та пропозиції до графічної частини та пояснювальної записки

2.3. Природоохоронні та ландшафтно-рекреаційні території

Зауваження:
У п. 2.3 «Природоохоронні та ландшафтно-рекреаційні території» зазначено, що стан водойм є задовільним та відсутній застій води у зв’язку з наявністю підземних джерел. Разом з тим, після підриву Каховської ГЕС відбулися суттєві зміни гідрологічного режиму території: рівень води у водоймах знизився, частина з них втратила проточність, спостерігається замулення та застій води.Таким чином, наведена у містобудівній документації інформація не відповідає фактичному стану території, що суперечить вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо використання актуальних вихідних даних.

Пропозиція: 
Актуалізувати розділ 2.3 з урахуванням зміненого гідрологічного режиму після підриву Каховської ГЕС, виконати додаткове гідрологічне та екологічне обстеження водойм і прибережної території та переглянути планувальні рішення з урахуванням фактичного стану водних об’єктів.
Пункт: 3.4. Функціональне зонування території детального планування. Містобудівні умови і обмеження (уточнення)

Зауваження:
Хоча проєктом передбачено пониження поверховості будівель першої лінії до 8–10 поверхів, 14-поверхова забудова другої лінії формує висотний фон і визначає силует забудови в панорамах набережної та паркової зони.
Згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12:2019 при плануванні територій повинні враховуватися просторово-візуальні характеристики, формування гармонійного силуету забудови та вплив нових об’єктів на сприйняття відкритих громадських просторів.
Різке збільшення поверховості з 8–10 до 14 поверхів створює масивний висотний фон за парковим ландшафтом, що порушує масштабність рекреаційного простору та формує невластивий прибережному середовищу силует.

Пропозиція:
Розглянути можливість подальшого пониження поверховості забудови другої лінії або застосування каскадного принципу формування силуету з поступовим зростанням висоти вглиб кварталу. 

3.5 Забудова територій та господарська діяльність. 3.5.1. Розміщення житлового фонду. 

Зауваження:
Місця для паркування частково будуть розміщені в підземному паркінгу, частково у межах ділянки. Розміщення у підземному паркінгу, не всі мешканці зможуть собі це дозволити (економічні бар’єри) та це може призвести до перевантаження прилеглих вулиць, та паркової зони. Також відсутнє чітке підтвердження відповідності кількості паркомісць чинним ДБН. Не показано як буде виключено стихійне паркування вздовж набережної.
Відповідно до таблиці 10.2 ДБН Б.2.2-12:2019 мінімальна потреба в машино-місцях для житлової забудови з 1025 квартирами становить не менше 820 місць. Проєктом передбачено лише 367 постійних машино-місць у підземному паркінгу, що не відповідає нормативним вимогам.
Гостьові стоянки на 121 місце не можуть компенсувати дефіцит постійних місць зберігання автомобілів мешканців, оскільки відповідно до ДБН вони мають інше функціональне призначення.
Така нестача паркомісць неминуче призведе до стихійного паркування на прилеглих вулицях і набережній магістралі та суперечить вимогам чинних ДБН. 
Фактичний дефіцит понад 450 паркомісць означає, що проблема паркування свідомо перекладається на міський простір, зокрема на набережну, яка має виконувати рекреаційну, а не стоянкову функцію.

Пропозиція: 
Привести кількість паркомісць для житлової забудови у відповідність до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 або надати належне транспортне та містобудівне обґрунтування можливості зменшення нормативної кількості місць з урахуванням реальної доступності громадського транспорту та пропускної здатності вулично-дорожньої мережі.

3.7.1. Дорожньо-транспортна інфраструктура.

Зауваження 1
Розділ 3.7.1 «Дорожньо-транспортна інфраструктура» має декларативний характер і не містить транспортних розрахунків, які б підтверджували можливість розміщення житлової та громадської забудови без перевантаження Прибережної автомагістралі.
Проєктом передбачено два додаткові в’їзди/виїзди без належного обґрунтування їх впливу на пропускну здатність магістральної вулиці загальноміського значення, що суперечить вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН В.2.3-5:2018.

Пропозиція 1:
Передбачити доопрацювання розділу «Транспортна мобільність та інфраструктура» з виконанням транспортного моделювання, яке враховує відсутність громадського транспорту, кількість мешканців та дефіцит паркування, а також переглянути кількість і конфігурацію примикань до Прибережної автомагістралі з метою збереження її функції магістралі безперервного руху.

Зауваження 2:
Запропоноване влаштування підземного пішохідного переходу не відповідає вимогам чинних ДБН, зокрема ДБН В.2.3-5:2018, які передбачають застосування підземних переходів лише за відсутності можливості організації безпечного наземного переходу.
Крім того, таке рішення суперечить вимогам ДБН В.2.2-40:2018 щодо забезпечення безбар’єрності, оскільки передбачає перепади висот та ускладнює самостійне пересування маломобільних груп населення.
Запропоноване рішення не відповідає принципам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України №366-р від 14.04.2021, яка передбачає пріоритет універсального дизайну, рівності доступу та формування середовища без перепадів рівнів як базової норми.
Використання підземних переходів розглядається як застарілий інфраструктурний підхід, що не відповідає сучасній державній політиці у сфері безбар’єрності, оскільки фактично ізолює пішоходів від рівня вулиці та створює додаткові бар’єри для маломобільних людей.

Пропозиція 2:
Передбачити організацію наземного пішохідного переходу замість підземного з урахуванням принципів безбар’єрності, пріоритету пішоходів та вимог безпеки дорожнього руху, зокрема:

• розширити існуючий пішохідний перехід для забезпечення комфортного одночасного руху різних груп користувачів;

• збільшити тривалість дозволеного сигналу світлофора для переходу пішоходами з урахуванням потреб маломобільних груп населення;
• влаштувати острівці безпеки на проїзній частині для поетапного переходу;
• застосувати підвищену проїзну частину або інші заходи заспокоєння руху транспорту;
• передбачити світлофорне регулювання з кнопками виклику та звуковою сигналізацією;
• забезпечити тактильні смуги, понижені бордюри та інші елементи універсального дизайну. Таке рішення відповідатиме вимогам чинних ДБН, принципам універсального дизайну та положенням Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, що передбачає формування доступного середовища без створення додаткових перепадів рівнів і бар’єрів.

Зауваження 3:

У розділі 3.7.1 «Дорожньо-транспортна інфраструктура» зазначено, що навколо житлових будинків передбачені кругові проїзди та забезпечений доступ пожежно-рятувальних підрозділів з автодрабин і автопідйомників до будь-якої квартири чи приміщення. Водночас у матеріалах детального плану території відсутні графічні та розрахункові матеріали, які підтверджують відповідність проєктних рішень нормативним вимогам щодо габаритів і радіусів розвороту пожежної техніки.

Відповідно до вимог ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», а також ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», під’їзди для пожежних автомобілів повинні забезпечувати можливість їх безперешкодного руху та розвороту з урахуванням габаритів спеціальної техніки. Мінімальний радіус розвороту пожежних автомобілів становить не менше 12 м, а для автодрабин і автопідйомників — не менше 15 м (по зовнішньому радіусу).

Проєктом не наведено схем руху пожежної техніки, не показано контрольні габарити розворотів, ширину проїздів та зони розміщення автодрабин біля фасадів будівель. За умов щільної забудови та організації кругових проїздів без підтверджених радіусів існує ризик неможливості виконання маневрів пожежними автомобілями, що суперечить вимогам пожежної безпеки.

Пропозиція 3:

Передбачити доопрацювання матеріалів детального плану території з наданням графічних схем руху пожежної техніки, зазначенням фактичних радіусів розвороту, ширини проїздів та місць встановлення автодрабин і автопідйомників із підтвердженням відповідності вимогам ДБН В.1.1-7:2016 та ДБН В.2.3-5:2018.

3.7.2. Організація громадського транспорту.

Зауваження:

Прибережна автомагістраль відповідно до Генерального плану м. Запоріжжя визначена як магістральна вулиця загальноміського значення безперервного руху. Наразі по ній здійснюється інтенсивний рух усіх видів автомобільного транспорту, при цьому регулярний рух міського громадського транспорту відсутній, за винятком кінцевих зупинок окремих маршрутів, що не забезпечують обслуговування території детального плану.

Найближчі зупинки громадського транспорту розташовані поза межами нормативної пішохідної доступності, визначеної ДБН Б.2.2-12:2019, що фактично формує автомобілеорієнтовану модель пересування для мешканців запроєктованого житлового комплексу чисельністю 2101 особа.

За умови передбачення лише 367 паркомісць при 1025 квартирах, така ситуація неминуче призведе до дефіциту місць зберігання автомобілів і стихійного паркування вздовж Прибережної автомагістралі та прилеглої набережної, що суперечить функції магістралі безперервного руху та вимогам чинних ДБН.

Пропозиція:

Перед затвердженням містобудівної документації необхідно:

1. забезпечити нормативну пішохідну доступність зупинок громадського транспорту або передбачити організацію нових маршрутів;
2. виконати транспортне моделювання з урахуванням автомобілеорієнтованої структури пересування;
3. привести кількість паркомісць у відповідність до вимог ДБН Б.2.2-12:2019.

3.7.3. Організація пішохідних зв’язків та велосипедної інфраструктури 

Зауваження 1

Розділ 3.7.3 «Організація пішохідних зв’язків та велосипедної інфраструктури» має описовий (декларативний) характер і не містить графічних та інженерних матеріалів, які дозволяють перевірити реальну організацію пішохідного та безбар’єрного руху.

У складі ДПТ відсутні:

• схеми основних і другорядних пішохідних маршрутів із зазначенням безбар’єрних шляхів руху;
• поздовжні профілі або інші матеріали, що підтверджують дотримання допустимих ухилів;
• планувальні рішення щодо безпечного наземного перетину Прибережної автомагістралі пішоходами;
• конкретизовані елементи доступності (тактильні смуги, пониження бордюрів, організація входів тощо).
  

За відсутності зазначених матеріалів неможливо об’єктивно перевірити відповідність проєктних рішень вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» у частині організації пішохідних і безбар’єрних зв’язків.

Пропозиція 1:

Передбачити доопрацювання розділу 3.7.3 із наданням:

• схем пішохідних та безбар’єрних маршрутів у межах території ДПТ;
• матеріалів, що підтверджують фактичні ухили пішохідних шляхів;
• планувальних рішень щодо безпечного наземного перетину магістральної вулиці;
• деталізації елементів доступності для МГН.

Зауваження 2:

У матеріалах детального плану території у розділі 3.7.3 «Організація пішохідних зв’язків та велосипедної інфраструктури» відсутні рішення щодо інтеграції велосипедної інфраструктури, попри те, що територія безпосередньо примикає до Прибережної автомагістралі, вздовж якої передбачено розвиток міської веломережі.

Водночас у місті Запоріжжі затверджена та є чинною Програма розвитку велосипедної інфраструктури на 2022–2024 роки, у межах якої передбачено реалізацію проєкту:

«Реконструкція тротуару по Прибережній магістралі з облаштуванням велодоріжок (від вул. Запорізька до Вознесенівського парку)»
https://zp.gov.ua/upload/content/o_1fo5a7fd71vffj1d1utekcn1b8rsa.pdf

Попри можливе відтермінування реалізації заходів у зв’язку з воєнним станом, зазначена програма залишається чинним документом місцевого планування і підлягає врахуванню при розробленні містобудівної документації.

Зазначена ділянка безпосередньо пов’язана з територією детального плану, однак у проєктних матеріалах:

• не передбачено підключення внутрішніх пішохідно-велосипедних зв’язків до запланованої міської велодоріжки;
• відсутні веломаршрути в межах території ДПТ;
• не запроєктовані велопарковки біля громадських і житлових об’єктів;
• не враховано просторове резервування під велосипедну інфраструктуру вздовж межі з магістраллю.

Таким чином, проєкт ДПТ не враховує чинні місцеві програмні рішення у сфері сталої мобільності, що суперечить принципам комплексного планування територій, визначеним ДБН Б.2.2-12:2019.

Пропозиція 2:

Передбачити доопрацювання матеріалів детального плану території з урахуванням положень міської велоконцепції, зокрема:

• забезпечити просторову та функціональну інтеграцію території ДПТ з проєктованою велодоріжкою вздовж Прибережної магістралі;
• передбачити внутрішні велосипедні маршрути;
• запроєктувати велопарковки біля житлових і громадських будівель;
• забезпечити безпечні точки підключення до міської веломережі.

3.7.4. Організація паркувального простору.

Зауваження: 

Розрахунок потреби в машино-місцях виконано з порушенням вимог ДБН Б.2.2-12:2019, оскільки в матеріалах не застосовано базову норму забезпеченості житлової забудови, визначену таблицею 10.2, а також неправомірно використано коефіцієнти та припущення (сезонність, спільне використання паркування), які не передбачені чинними ДБН.
Використання паркувальних місць громадського комплексу для потреб мешканців житлової забудови не може розглядатися як нормативне забезпечення постійного зберігання автомобілів.

Пропозиція:
Доопрацювати розділ 3.7.4 «Організація паркувального простору» шляхом приведення розрахунків потреби в машино-місцях у повну відповідність до вимог ДБН Б.2.2-12:2019, зокрема:

• виконати базовий розрахунок забезпеченості житлової забудови машино-місцями відповідно до таблиці 10.2 без застосування знижувальних коефіцієнтів, не передбачених ДБН;
• розрахувати та передбачити гостьові (тимчасові) машино-місця додатково до постійних, у нормативному обсязі;
• виключити взаємозаміщення паркувальних місць житлової та громадської функцій;
• надати транспортне обґрунтування у разі пропозиції зменшення нормативної кількості машино-місць.

3.8.3. Теплопостачання

Зауваження: 

Проєктним рішенням передбачено повністю електричну систему опалення житлових і громадських приміщень без надання техніко-економічного обґрунтування вибору такого рішення та без підтвердження наявності достатніх електричних потужностей і резервних джерел теплопостачання.
Враховуючи вимоги ДБН В.2.5-67:2013 щодо надійності та безперервності теплопостачання, а також сучасні умови функціонування енергосистеми України, запропоноване рішення створює ризики для безпечної експлуатації житлового комплексу.

Пропозиція:
Передбачити альтернативне або комбіноване джерело теплопостачання (наприклад, централізоване теплопостачання, теплові насоси, резервне джерело тепла для місць загального користування) або надати обґрунтоване техніко-економічне підтвердження надійності повністю електричної системи опалення з урахуванням аварійних режимів роботи енергосистеми.

Зауваження до звіту про стратегічну екологічну оцінку

Звіт про СЕО має загальний характер та не містить належної оцінки екологічних наслідків рішень у сфері мобільності, передбачених ДПТ.

У матеріалах СЕО визнається вплив автотранспорту на стан атмосферного повітря та здоров’я населення, зокрема у зоні Прибережної автомагістралі, однак відсутній аналіз шляхів зменшення цього впливу через розвиток сталої мобільності.

Зокрема, у звіті:

• не розглянуто велосипедний транспорт як інструмент зменшення викидів та транспортного навантаження;
• не оцінено вплив відсутності велосипедної інфраструктури на прогнозоване зростання автомобільних поїздок;
• не проаналізовано альтернативний сценарій розвитку території з пріоритетом пішохідного та велосипедного руху;
• не враховано зв’язок території ДПТ з розвитком міської велосипедної мережі вздовж Прибережної автомагістралі.

Таким чином, СЕО не забезпечує повної оцінки впливу транспортних рішень ДПТ на довкілля та здоров’я населення, що суперечить принципам стратегічної екологічної оцінки як інструменту інтеграції екологічних міркувань у містобудівне планування.

Пропозиція

Передбачити доопрацювання звіту СЕО з:

• оцінкою впливу транспортних потоків, що формуються ДПТ, на якість повітря та здоров’я населення;
• аналізом сценарію розвитку території з інтеграцією велосипедної інфраструктури;
• врахуванням ролі велосипедного та пішохідного руху як заходів зменшення негативного екологічного впливу;
• узгодженням оцінки з міськими програмами та концепціями сталої мобільності.

Зауваження до розділу «Водні ресурси» звіту СЕО

У матеріалах звіту використано неактуальні вихідні дані щодо гідрологічного режиму р. Дніпро. Зокрема, зазначається, що річище річки в районі м. Запоріжжя зарегульовано Дніпровським і Каховським водосховищами, що не відповідає сучасному стану після руйнування гідровузла Каховської ГЕС.

Зміна гідрологічного режиму призвела до трансформації водної екосистеми, процесів обміління, замулення, зміни водообміну та самоочисної здатності водних об’єктів, що безпосередньо впливає на якість води, санітарний стан прибережних територій і рекреаційний потенціал набережної.

Водночас у звіті наведені результати моніторингу, що фіксують перевищення мікробіологічних і санітарно-хімічних показників, однак ці дані не проаналізовані у контексті змінених гідроекологічних умов та не пов’язані з оцінкою екологічної стійкості території ДПТ.

Таким чином, оцінка стану водного середовища виконана без урахування актуального гідрологічного режиму, що не дозволяє вважати висновки СЕО обґрунтованими.

Пропозиція

Передбачити доопрацювання звіту СЕО з урахуванням сучасного стану водної системи р. Дніпро, включаючи:

• актуалізацію гідрологічних характеристик;
• аналіз впливу зміненого водного режиму на якість води та рекреаційне використання прибережних територій;
• оцінку екологічної вразливості прибережної зони у зв’язку з розміщенням житлової забудови.