Й хоч поки Херсон поки не взмозі похизуватись розгалуженою веломережею, перші кроки вже зроблено, а саме: розроблено концепцію розвитку велоінфраструктури.

Велоконцепція – це стратегічний документ, який затверджує наміри міста в розвитку велосипеда як раціонального та сталого виду транспорту. Це допомагає місту не тільки створювати комфортні та безпечні умови для жителів, але і раціонально використовувати бюджетні кошти. Адже якщо вулиця зазначена у велоконцепції, то при капітальному ремонті чи реконструкції велоінфраструктура має на ній з’явитися. Таким чином через якийсь час місто отримає зв’язану мережу веломаршрутів. 

Велоконцепція передбачає облаштування 252 км, з яких:

  • загальна протяжність магістральних маршрутів 1 категорії – 34 км. На схемі веломаршрутів в Концепції вони зображені червоним кольором.
  • загальна протяжність магістральних маршрутів 2 категорії – 20 км. Другорядні маршрути позначені жовтим кольором на загальній схемі веломаршрутів міста.
  • загальна протяжність під’їзних маршрутів до маршрутів 1 та 2 категорії – 14 км. Другорядні маршрути позначені синім кольором на загальній схемі веломаршрутів міста.
  • загальна протяжність під’їзних міських маршрутів – 22 км. Під’їзні міські маршрути позначені фіолетовим кольором на загальній схемі веломаршрутів міста.
  • загальна протяжність рекреаційних маршрутів – 162 км.

Що ж далі повинне робити місто, щоб Велоконцепція через 5-8 років була реалізована?

  1. Під час реконструкції/капітальних ремонтів вулиць та розробки проектно-кошторисної документації, міські структури/відповідальні особи за участі громадськості або профільних велосипедних організацій повинні робити велоаудит вулиць (формуляр самого велоаудиту є у велоконцепції).
  2. Міські структури повинні звернути увагу на аналіз ДТП за участі велосипедистів, адже, як показав аналіз таких даних, ситуація в Херсоні є досить гострою. У місті стається значна кількість ДТП за участі велосипедистів з летальними наслідками, а постраждалі – переважно неповнолітні. Саме тому, необхідно взяти до уваги в першу чергу вулиці, де стаються ДТП за участі велосипедистів та облаштувати на них безпечні можливості для їх руху.
  3. Проводити промоційні заходи та поширювати соціальну рекламу (щодо 1,5 метрів поваги до велосипедиста тощо).
  4. Наступним кроком є перегляд переліку вулиць, де можлива зміна схем організації дорожнього руху й облаштувати велосмуги.
  5. Маючи вулиці з відрізками велоінфраструктури, наступним кроком має бути їх поєднання (облаштування велодоріжок, наприклад) задля забезпечення безперервності руху велосипедистів (поєднаня у маршрути згідно велоконцепції).
  6. Облаштування маршрутів, передбачених у велоконцепції, згідно їх черговості.

Міські жителі, активісти та представники громадських організацій якраз й повинні долучатись до обговорення переліку вулиць, де можливо облаштувати велосмуги, або навіть це ініціювати.

Під час пандемії більшість країн світу зробили «ставку» на велосмуги й таким чином підвищили безпеку своїх громадян, адже створили умови для їх індивідуального пересування.

Комунікація з міськими депутатами також важливий елемент в адвокації велоінфраструктури. Кожен містянин має право звернутись до депутата, який представляє його інтереси в міській раді й прохати його подати запит/бюджетний запит тощо щодо облаштування велоінфраструктури на відповідному окрузі.

Ваш депутат повинен стати вашим помічником у досягненні результату.

Розвиток веломережі – це не справа одного дня, але й не на століття. Велосипед є доступним видом транспорту: лише 10% людей у світі можуть дозволити собі авто, тоді як велосипед можуть купити близько 80%.

Чи спроможна міська влада Херсону забезпечити цю соціальну рівність у своєму місті? Відповідь очевидна. Але кожен із вас може пришвидшувати цей процес через комунікацію, залученість до прийняття рішень та персональну адвокацію розвитку веломережу у вашому місті.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “ВелоМіста 2.0”, який реалізовує Громадська організація “Спільно HUB” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)