Бердянськ є одним з інвестиційно привабливих міст Запорізької області, яке має значний туристичний потенціал. У зв’язку з пандемією закордонні поїздки стали обмеженими, що призвело до буму на внутрішній туризм. Бердянськ має всі шанси стати сонячним, комфортним та туристично привабливим місцем на мапі України.

Здавалось би, невже ціль розвитку веломережі – це лише розвиток рекреаційних маршрутів? Абсолютно – ні. Адже, велосипед – це, в першу чергу, транспорт, за допомогою якого, мешканець може дістатись з точки «А» в точку «В» комфортно та безпечно.

Велосипед — один з найбільш сталих та раціональних видів транспорту, який робить міське середовище безпечнішим та комфортнішим для своїх жителів. Позитивно впливаючи на якість життя, економічний розвиток, охорону здоров’я, соціальну справедливість та рівність, розвиток велосипедної інфраструктури є виправданою інвестицією для міст і громад та є ознакою прогресивної транспортної політики.

Чому важливо розвивати як рекреаційні, так й магістральні (транспортні) маршрути, детально зазначено у Концепції розвитку Бердянської ТГ, яку Бердянська міська рада затвердила у 2020 році. Дана концепція передбачає побудову 198 км велошляхів у Бердянській ТГ.

Що далі повинна робити громада та міські структури, щоб Велоконцепція через 5-8 років була реалізована?

  1. У міського голови чи профільного заступника має з’явитись радник/ця з питань розвитку веломережі або у штатній структурі передбачити посаду велоофіцера задля подальшого системного розвитку веломережі у Бердянській ОТГ. Дуже складно розвивати веломережу без відповідного координатора/менеджера процесу. А, як показують приклади українських міст, поява даної посади/відповідальної особи позитивно впливає на швидкість розвитку веломережі.
  2. Під час реконструкції/капітальних ремонтів вулиць та розробки проектно-кошторисної документації, міські структури/ відповідальні особи за участі громадськості або профільних велосипедних організацій повинні робити велоаудит вулиць.

Велосипедний аудит – це перевірка вуличного простору щодо можливості передбачення або покращення умов руху велотранспортом. Велосипедний аудит може проводитись як для вулиць, де вже наявна велосипедна інфраструктура, й це дозволить оцінити якість проектного рішення, фактичний стан, а також показати можливості для покращення умов руху велотранспорту. До речі, формуляр для проведення велоаудиту наявний у прийнятій Велоконцепції.

  1. 2 рази на рік необхідно організовувати підрахунок велосипедистів й залучати містян та громадські організації до таких підрахунків. Адже підрахунок велосипедистів – це не лише дані про потоки велосипедистів, які показують вплив появи нової інфраструктури на користування велотранспортом, а й є дієвим інструментом у прийнятті рішень про виділення ресурсів на розбудову веломережі.
  2. У Велоконцепції наведено приклади облаштування велоінфраструктури (наприклад, проспект Східний). На даному проспекті рекомендується облаштувати велосмуги. Поява велосмуг на даній вулиці не лише призведе до збільшення кількості велосипедистів, а й продемонструє готовність та рішучість міської ради щодо розвитку веломережі.
  3. Необхідно обрати магістральний маршрут з Велоконцепції (першочерговий) та почати розробку проектно-кошторисної документації. До речі, побудова самого маршруту може відбуватись поетапно.
  4. Паралельно під час капітальних ремонтів вулиць передбачати облаштування велоінфраструктури. Для цього необхідно включати у технічні завдання на розробку проектно-кошторисної документації для вулиць «передбачити рух для велосипедистів».

Системність та покроковість – ось головні принципи на шляху до розвитку веломережі. Та чи повинна міська рада (виконавчий комітет чи профільне управління) бути єдиними гравцями? Звичайно, що ні.

Міські активісти та жителі Бердянської громади повинні також залучатись. Наприклад, проводити велоаудит вулиць та надсилати результати з пропозиціями, що варто покращити на конкретній вулиці, до Бердянської міської ради. Більше того, велоспільнота, об’єднавшись, може запрошувати й представників профільних управлінь до проведення велоаудиту. Така співпраця, по-перше, допоможе спеціалістам управлінь більше зрозуміти про потреби велосипедистів, а, по-друге, велоспільнота, активісти, жителі (учасники велоаудиту) також можуть більше дізнатись про механізми й реальні строки усунення недоліків тощо. Адже, варто пам’ятати, що місто чи громада – це комплексна система, в якій не завжди вдається швидко й легко вирішити певну проблему, враховуючи необхідність дотримання певних законодавчо врегульованих процедур.

Наступним кроком, на нашу думку, може бути якраз ініціювання пропрацювання одного з веломаршрутів, передбаченого у велоконцепції. Велоспільнота повинна ініціювати створення робочої групи при Бердянській міській раді й, за участі представників профільних управлінь, разом сформувати технічне завдання на проектування одного з веломаршрутів. Попередньо провести велоаудит маршруту, визначити орієнтовні форми організації велоруху по маршруту – все це призведе до подальшого формування якісного технічного завдання. Далі – відповідні міські структури, на підставі результатів робочої групи, можуть виконувати вищезначену рекомендацію (пункт 5). Синергія – у ділі! 😊

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “ВелоМіста 2.0”, який реалізовує Громадська організація “Спільно HUB” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)